Кари єгипетські

Так, треба (було) звертати увагу на знаки, бо здається, вже маємо щось подібне до кар єгипетських (див. кн. Вихід, хто ще не в курсі). Ці наші теперішні кари - теж за цілком конкретні речі.

Так, не можна (було):
пиляти дерева у лісосмугах;
розорювати заплави;
переущільнувати ґрунти та перетирати їх на порох важкою с/г технікою;
допустити катастрофічні масштаби осушувальних та зрошувальних меліорацій;
перетворювати на оранку невиправдано великі площі угідь;
порушувати принципи сівообігу (наприклад, не можна (було) сіяти соняшник по соняшнику);
та багато чого іншого не можна (було) робити.

Але зробили. Тому не варто зараз звинувачувати паліїв трави, зелену чи попередню владу, жадібних фермерів, бурштинокопачів, незаконних дроворубів, гармидер часів незалежності та принципову нездатність будь-якої української влади давати адекватну відповідь на більшість викликів часу. Все трохи складніше і гірше, або навіть трагічніше і непоправніше водночас. Шкоду заподіяно, відшкодування неможливе.

Суху минулорічну траву палять, бо інакше буде переліг, який використовувати дуже складно і який є потужним генератором бур’янів. Звісно, краще, коли всю минулорічну траву з'їдає худоба, а що залишається, йде на виробництво кормів чи на компост - тільки де ж та худоба і кому цим усім займатися, бо всі ж у Києві - хто бариста, хто сомельє, хто тренер з психології успіху, а хто просто волає “ахрана атмєна”.

Так, за КПСС-івських часів у сільськогосподарський обіг було залучено невиправдано багато земель - за оцінками, приблизно 2/3 території України. Це мало дуже важкі еколого-економічні наслідки ще тоді. А у часи пост-КПСС-івські треба (було) приділити увагу тому, як поступово та організовано виводити зайві землі з обігу, розвивати тваринництво та переробку його продуктів. Простіше кажучи, треба було подбати про те, щоби було кому їсти траву траву, яке все одно буде рости на землях, які виводяться з обігу, і щоби були робочі місця на селі. Але дбали про інше - ми ж добре знаємо, про що саме.

Несприятливі процеси, як і фактори їх виникнення, працюють у комплексі. Свого часу багато писалося про осушувальні меліорації на Поліссі, через які активно руйнувався верхній шар ґрунту - адже ґрунти Полісся мають легкий механічний склад і легко піднімаються вітром, внаслідок чого через певний час утворюються ділянки справжньої піщаної пустелі. Також писалося і про те, як важка с/г техніка перетирає верхній шар ґрунту на порох. А тепер накладіть оце та інше с/г невігластво на кліматичні зміни, зменшення загальної кількості опадів, вищі температури та сильніші вітри - і от маєте в Києві “темряву єгипетську”: пил з полів, дим від пожеж і перші місця у рейтингах великих міст світу з найбільш забрудненим повітрям - навіть за умови припинення роботи транспорту і підприємств під час карантину.

Не знаю, які там будуть наступні кари, що зараз обговорюються - мор, мошки, жаби, сарана. Всім, хто з цього приводу жартує, пропоную трохи схаменутися і згадати десяту єгипетську кару - смерть первістків у кожній родині. Не смішно.

А от що реально - так це проблеми з водопостачанням, які можуть початися вже цього літа.

Природно-антропогенні ландшафти, які зазнали негативної трансформації ще за умов радянського “господарювання”, зараз активно деградують далі в умовах кліматичних змін та несприятливих процесів в економіці та державному устрої. Маємо кумулятивні наслідки довготривалого, систематичного роблення великих помилок в усьому. Все пов’язано з усім, як писав Баррі Коммонер.