Гусак - свині не товариш.

Гусак - свині не товариш.
Це суто Російське прислів’я народилось в часи становлення Московії держави за Петра Олексійовича. Здавна вважалося, що гусак – це птах надзвичайно гордий, через його манеру рухатись, з задраним догори дзьобом. Свиня, навпаки, тварина проста, якій для щастя достатньо вивалятися в багнюці та поласувати дубовими жолудями. Використовується цей вислів по відношенню до людей з різних суспільних станів (estate-Eng) (сословие-рос.) які мають різний соціальний статус. До людей з зовсім іншим світоглядом, характером. У таких людей нема нічого спільного, вони є геть різні.

Формування станової культури на наших землях відбувалося в часи "освіченого абсолютизму" Катерини Великої, яка ставила за мету навести лад в громадянському суспільстві Російської імперії. На її переконання кожен стан повинен виправдовувати своє призначення і має виконувати свої функції. Ні де в світі, ніколи у всій світовій історії правлячий стан не був так «облагодіяний» різноманітними привілеями. Загальне змішування станів, ліквідацію привілеїв дворянства, рівноправ’я між станами – не допускалося законом «Жалуваною Грамотою дворянству». Вона створила російське дворянство, як суспільний стан, він став російським адміністративним, церковним та культурним бомондом, міцною опорою Кремля. Тільки у листопаді 1917 року, станова організація суспільства була скасована декретом Ради народних комісарів « Про знищення станів і цивільних чинів».

В сучасній Конституції України визначені дуже вірні та гуманістичні принципи рівності громадян, зокрема ст.24 Закріплено що всі «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень… . Ми асоціюємо себе з цією абстрактною людиною з Конституції, і пишаємося тим, як високо нас цінує рідна держава і захищає з усіх боків. Проте життя і досвід спілкування з державними органами поступово наводить на роздуми, що серед рівних у правах людей є все ж таки «більш рівні». В тій самій Конституції Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність. Отже, якщо глибоко замислитись над питанням, то виходить що народний депутат або не людина, або недоторканість громадянина і депутатська недоторканість, це різні асиметричні погляди на недоторканість. З одного боку конституція гарантує недоторканість кожного громадянина, а з іншого робить депутатів особливо недоторканими. Очевидно, що автори Конституції, в ст. 80 передбачили якусь іншу недоторканість: депутатську, приховану, асиметричну загальному усвідомленню недоторканості.

Прихована інформація в Конституції України очевидна. Прихована, або Асиметр́ична інформація — це ситуація коли продавець(депутат) володіє більшим обсягом інформації про товар(закон), ніж замовник-громадянин. Нерівність доступу до конституційних недоторканостей, потрібно пов'язувати з невизначеною якістю тексту статей основного закону. Пов’язавши статтю 80 «Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність», з статтею 29 «Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість», остання загально доступна втрачає свій сенс.

Читач скаже: «Скільки тих депутатів? Один гусак поля не витопче». Авжеж, але коли копнути, то зїясовується, що до суспільного стану «Недоторканих» належать судді всіх судів в Україні, це близько восьми тисяч осіб, а службовців виконавчої гілки влади взагалі десятки тисяч. Це ціла армія Недоторканих. Навіщо така недоторканість, над недоторканими. Якщо усі люди є вільні і рівні у своїй країні і всі їм гарантується недоторканність і безпека, то це правило мало би поширюватися і на «Гусаків» і на «Свиней» Але ж ні. Для «Гусаків» існують, інші закони України, постанови уряду, підзаконні акти та рішення судів, які за певних умов, перетворюють недоторканих «Гусаків» в превілейований суспільний стан. А як що виникає вищий суспільний стан, то решта це хто? Напевно це той історичний стан плебеїв. Він формується з тих, хто не увійшов до стану «Гусаків», за остаточним принципом. Тоб то це суспільний стан простих людей, які через сплату податків, матеріально утримують вищий стан «Гусаків».

Повної, різносторонньої, відкритої з різних боків інформації про якість всіх законів України немає. Асиметричне законодавство України створило умови, коли закони держави не розповсюджується на всіх громадян. Основний закон розділив суспільство на «Гусаків» і «Свиней». Як що ти належиш до касти недоторканих «Гусаків», то змусити тебе виконувати загальнодержавне чинне законодавство – взагалі не можливо. Без покарання, «Закон що дишло, куди повернув туди і вийшло». Тобто асиметричне законодавство стає уособленням хаосу і розбещеності недоторканих «Гусаків». А це прямий шлях до процвітання махрової корупції в усіх адміністративних органах держави.

Для показовості вищевикладеного, доказу наявності подвійних стандартів, є безліч прикладів в усіх сферах життя Українців. Але найяскравіше демонструє що відбувається у суспільстві застарілий житловий фонд України. Він потребує термінової реконструкції. Для проведення якої потрібні чималі інвестиції, яких у державному бюджеті не передбачається. Тому приватні господарі за свій кошт проводять реконструкцію своїх квартир і інших приміщень. Є кошти, є час, є бажання – змінюй своє життя на краще. Чому ні? Але не за рахунок погіршення умов життя своїх сусідів-співвласників споруди. Якщо ви надумали переклеїти шпалери, то Вам не потрібні дозволи і погодження з сусідами. А якщо хочете змінити техніко-економічні показники всієї багатоквартирної споруди, то починати будівельні роботи можливо тільки з дозволу місцевої влади. Для отримання дозволу на проектування та реконструкцію окремих частин будівлі потрібно подати до Центру надання адміністративних послуг купу документів. В тому числі згоду балансоутримувача будинку, та згода співвласників будинку на проведення таких робіт. Тобто проект реконструкції своєї квартири, чи іншого приватного приміщення, Ви повинні погодити з балансоутримувачем(ЖЕК) та сусідами.
Прекрасне правило. Спільна власність – спільна відповідальність. Є кошти - покращуй своє приміщення, але не за рахунок сусіда, і в рамках діючого Законодавства України. Але! Знов але. Ідеш по місту і помічаєш, що за рахунок загальнодоступних пішохідних тротуарів з’являються капітальні прибудови до старих споруд у вигляді «наростнів» на тілі будинку. Як правило їх будують в місцях значного скупчення людей, де і раніше було проблематично пересуватись, а нові «наростні» взагалі блокують рух. Це створює проблеми для більшості співвласників споруди і прямо порушує чинне законодавство України. Хтось насмілився порушити демократичний устрій нашого міста. Хто цей «Гусак»? Дайте до нього доторкнутися.

Під час новорічних свят, біля житлового багатоквартирного будинку в центрі міста Києва по Гусовського, 8/10 невідомі загородили прохід для людей, з обох сторін «хрущівки». Для нас співвласників багатоквартирного будинку, це стало повною несподіванкою. Сусід почав будівельні роботи, а ні співвласники, а ні ЖЕК – ні слуху ні духу. Разом з усіма сусідами, ми вийшли познайомитись з новим сусідом і поцікавились Декларацією-дозволом на початок будівельних робіт. І треба ж такому статися що новий власник нашої старої «пральні» на першому поверсі - ООО «МММ», а прізвище директора МММ - Гусак. Оце так випадок, і сміх, і гріх. «Гусаком» виявився Борис Миколайович Гусак, син Миколая Борисовича Гусака, члена вищої ради юстиції від Президента України, судді Верховного Суду України.
З'ясовуємо, хто із чиновників підписав ганебний дозвіл. 15 грудня 2015 року Головний спеціаліст відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Башко Аліна Вікторівна зареєструвала Декларацію про початок виконання будівельних робіт по реконструкції частини будівлі без згоди співвласників і балансоутримувача багатоквартирного будинку. Для довідки : За результатами перевірки, проведеної на виконання вимог Закону України “Про очищення влади” встановлено, що до головного спеціаліста відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Башко Аліни Вікторівни не застосовуються заборони. Довідка видана 09.12.2015, як раз напередодні реєстрації ганебного дозволу. Законодавчо задекларований сукупний дохід цього сумлінного спеціаліста становить більше шестисот тисяч гривень на рік. Це симбіоз: Мінімальна заробітна плата державного службовця і більше ніж пристойні доходи. Дуже сумлінний інспектор.

У природі зустрічається широкий спектр прикладів взаємовигідного симбіозу. Українське сьогодення це - симбіоз двох понять. Перше це Сумління - діяльність або здатність, що відрізняє між правильним та помилковим (справедливим та несправедливим, добрим та злим) у своїй власній поведінці та характері. Друге це Корупція (від лат. corrumpere — псувати) — протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їх прав і посадових можливостей для особистого збагачення. Сумлінна корупція - це діяльність, або здатність (бездіяльність) чекати своєї черги біля корупційного корита. Контролюють весь процес «боротьби з корупцією» недоторкані судді Верховного Суду України, члени Вищої ради юстиції і за сумісництвом «хрещені батьки» отримувачів ганебних дозволів, виданих з порушенням чинного законодавства України.

P.S. Якось був у гостях у одного фермера, великого шанувальника диких свиней. Вони в нього по всьому великому подвір’ю бігають як свійські. На його думку так зручніше. Якщо його немає і їх нікому нагодувати, то вони самі здатні найти собі їжу. Страшно було на свої очі бачити, коли голодна свиня хватає за задрану шию сусіда гусака, і тільки пір’я з кров’ю летить у різні боки.