Громадське обговорення

У НКММК «Мистецький Арсенал» відбулося громадське обговорення ініціативи «Культурний Арсенал». В ньому взяли участь експерти у сфері культурної політики та менеджменту, економіки, права, діячі культури, аналітики, громадські активісти, науковці, дипломати та представники громадськості, серед яких – Дмитро Шимків, заступник Глави Адміністрації Президента України, співавтор Законопроекту; Павло Гудімов, засновник Арт-центру "Я Галерея"; Ірина Подоляк, народний депутат, Перший заступник голови комітету з питань культури і духовності; Денис Силантьєв, народний депутат України; Олег Деревянко, заступник Міністра освіти і науки України, керівник апарату; Олеся Островська-Люта, старший експерт компанія pro.mova, член робочої групи платформи стратегічних ініціатив Культура2025; Наташа Василюк, в.о. директора Британської Ради в Україні; Генрик Літвін, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні та інші.

З 10 серпня, коли було оголошено обговорення, на адресу оргкомітету надійшло більше сотні відгуків, пропозицій та зауважень. Абсолютна більшість адресантів підтримали ініціативу створення Державного фонду соціокультурного розвитку України та внесення реформи соціокультурної сфери у перелік пріоритетних реформ держави.

За результатами обробки всіх відгуків, пропозицій та зауважень, які надійшли на адресу оргкомітету та були висловлені під час громадського обговорення, до 12 вересня 2015 року буде підготовлено підсумковий документ, який міститиме перелік змін та уточнень до проекту Закону України «Про Державний фонд соціокультурного розвитку України». Після цього законопроект планується опрацювати спільно з Комітетом Верховної ради України з питань культури та духовності та Міністерством фінансів України до внесення на Національну раду реформ. Остаточний варіант законопроекту буде передано Президенту України для внесення у Верховну Раду України.

За 24 роки незалежності України не було розроблено соціокультурної концепції розвитку країни, і сьогодні, ініціатори обговорення переконані, що країна пожинає плоди відсутності такої стратегії. Безсумнівно, реформа соціокультурної сфери сьогодні має бути пріоритетною – від неї залежить майбутнє України. Запропонована концепцію базується на досвіді прогресивних держав світу: прообразом її став британський досвід підтримки культурних і соціальних проектів завдяки Національній лотереї і його фонду Good Causes. В основі пропозицій ініціативи «Культурний Арсенал» також лежить успішний досвід роботи естонського державного Фонду Культурний Капітал, який діє на основі фінансування від частини підакцизної продукції (тютюн та алкоголь). Створення такого Фонду на сьогодні є єдиним реальним та оперативним рішенням, яке дозволить пожвавити культурний процес в країні за рахунок підтримки творчих ініціатив окремих громадян і громад, дасть надію на відновлення та збереження культурної спадщини, яка сьогодні знаходиться під загрозою, а також допоможе модернізувати культурну інфраструктуру держави.

Реалізація Концепції соціокультурної реформи, яка є засадничою основою Законопроекту стане важливим кроком у реформуванні гуманітарної сфери України, адже її головним пріоритетом є реалізація перспективних культурних, освітніх, наукових, соціальних, спортивних та інших громадських проектів та ініціатив. В її основу покладено ідею підтримки та сприяння саморозвитку соціокультурної сфери, на відміну від існуючого сьогодні анахронічного підходу «управління галузями».

Наріжним каменем запропонованої реформи та Законопроекту є ідея створення Державного фонду соціокультурного розвитку України, який буде акумулювати кошти від азартного, алкогольного та тютюнового бізнесу, та направляти їх на підтримку громадських та державних ініціатив (проектів). Відбір проектів для підтримки Фондом будуть здійснювати експертні профільні комісії. Також передбачається можливість залучення до фінансування таких проектів меценатів та жертводавців. При цьому, прозорість та оперативна звітність за використані кошти гарантуватиметься окремими положеннями Закону.

«Громадське обговорення яке триває фактично два місяці та громадські слухання у Мистецькому Арсеналі ще раз довели нагальність і терміновість створення альтернативної системи підтримки соціальних та культурних ініціатив громад. Такою альтернативою має усі шанси стати Державний фонд соціокультурного розвитку України. Найближчі 10 днів ми опрацюємо пропозиції надані учасниками громадського обговорення спільно з менеджерами культури, Мінфіном, депутатами та іншими небайдужими. Також остаточно доопрацюємо фінансовий інструментарій наповнення фонду. Важливо, щоб ця ініціатива не була загальмована чиновниками, у яких, судячи з усього, замало мотивацій на здійснення реформи у гуманітарній сфері. Не можна також зараз допустити, щоб відсутність солідарності між окремими групами культурного співтовариства зняла з порядку денного необхідність означеної реформи. Цей проект не є персоналізованим, а працюватиме в інтересах всього громадянського суспільства. Можливо, що на сьогодні ми маємо чи не єдиний шанс не допустити того, щоб країна скотилася у гуманітарну прірву, над якою вона фактично вже стоїть», – Наталія Заболотна, генеральний директор НКММК «Мистецький Арсенал», ініціатор розробки Концепції соціокультурного розвитку України.


«Законопроект пропонує практичний та прозорий механізм підтримки громадських та державних ініціатив, за умови прийняття якого Верховною Радою України, вже на початок 2016 року може бути відібрано десятки актуальних соціальних та культурних проектів під гарантоване щорічне фінансування в обсязі до 1,5 млрд. грн. Всі бажаючі зможуть подати проекти до Фонду та пройти прозору процедуру аплікування, незалежного експертного відбору та публічного обговорення/звітності. При цьому розподіл коштів та схвалення проектів буде відбуватися повністю під контролем громадськості, яка складає більшу частину керівних органів Фонду (Наглядової ради та Ради експертів). Важливим моментом є те, що Фонд фінансуватиме конкретні проекти з очевидним та зрозумілим результатом, а не утримання численних інституцій та закладів відірваних від реалій та потреб людей», – Антон Дробович, головний координатор розробки Концепції та Законопроекту.


«Як правило, українську культуру не фінансують, або фінансують за залишковим принципом – культурні питання лишаються останніми на обговоренні, великої уваги їй не приділяється, аналогічна ситуація зі спортом. Як правило, ми спостерігаємо ситуацію, що фінансування культури з боку держави не відбувається. Чи це культурна безграмотність, чи нерозуміння того, що культура дає державі – важко відповісти. Тому такий Фонд створює гарантію фінансування, водночас існують вимоги до діяльності Фонду і структур його керування – прозорості прийняття рішень, джерел фінансування тощо.
Щодо прийняття рішень, часто очікують, що в раду йдуть культурні діячі, які зможуть належно оцінити ті чи інші ініціативи, але важливо зауважити, що фінансування відбувається у партнерстві: проект фінансують тоді, коли його співдонорами стають громада і національний бізнес.
Наступне питання, над яким ми працювали, намагаючись залучати Міністерство фінансів, – це питання, як фінансуються проекти. Фінансування за рахунок грального бізнесу, сфери виробництва і продажу алкогольних і тютюнових виробів є спірною ідеєю. З одного боку, ми говоримо про соціально шкідливу індустрію і важливість чіткого визначення в законі, який бізнес можна таким вважати, з іншого боку – ми повинні шляхом суспільного діалогу зрозуміти, чи запропонована модель фінансового перерозподілу у державному бюджеті має місце на існування, чи, можливо, має розглядатися грантова модель, коли фонд отримує пряме фінансування з державного бюджету. Питання перерозподілу податків є доволі чутливим, особливо в перспективі формування державного бюджету, податкової реформи, побудови взаємовідносин держави і бізнесу. Всі ці аспекти потрібно враховувати», – Дмитро Шимків, заступник Глави Адміністрації Президента України, співавтор Законопроекту


«Фінансування культури шляхом грантів і фондів є загальноприйнятною нормою і в цьому існує необхідність, однак не зовсім правильно говорити, що це може забирати функції Міністерства культури. Під час моє роботи в Міністерстві культури, ми також працювали над подібним законопроектом. Дуже важливим і складним питанням в цьому контексті є джерела наповнення цих фондів, які зараз відрізняються від тих, що існують в британській моделі (спеціально створеної лотереї), і це може призвести до більших наслідків. Це частина, яку потрібно ретельно опрацьовувати. Дуже конструктивною, на мій погляд, є думка, що такий Фонд потрібен і почати думати ще глибше, яким чином він мав би бути зареєстрованим, з яких джерел наповнюватись, а вже потім – про те, на які проекти потрібно спрямовувати кошти», – Олеся Островська-Люта, старший експерт компанія pro.mova, член робочої групи платформи стратегічних ініціатив Культура2025.


«Я радий дізнатися від Вас, що досвід набутий під час візиту, буде корисним у справі реформування соціальної, гуманітарної та культурної сфер України. Переконаний, що створення та розвиток живої, динамічної та впливової культурно-мистецької платформи національної спадщини відіграє важливу роль у розбудові сильної успішної україни, яка впевнено почуватиметься на міжнародній арені – такої України, якою ми би хотіли її бачити», – Саймон Сміт, Надзвичайний і Повноважний Посол Великої Британії в Україні.


«Концепція є доволі слушною ініціативою, і якщо ми говоримо про створення якогось культурного фонду, то ми повинні розуміти, що йдеться не лише про мистецтво, а про більш загальне бачення культури. Необхідна збалансована модель, яка розподіляла б кошти на вузькі спеціалізовані і на комплексні проекти відповідно», – Олег Деревянко, заступник Міністра освіти і науки України, керівник апарату


«Я думаю, що люди, які створювали цей проект пішли правильним шляхом, звертаючи увагу на досвід Великої Британії, оскільки перед Україною сьогодні стоять дуже великі виклики і потрібно шукати формулу, яка дасть хороші і швидкі результати. Не здивований, що увагу звернули саме на Велику Британію, оскільки їх результат і досягнення у підтримці культури справляють дуже сильне враження. Я як представник Польщі, можу дещо сказати про одну справу, яка є спільною у нас – збереження культурної спадщини. Якщо говоримо про культурну спадщину, про пам’ятки XVI-XVIII сторіччя, то в більшості випадках це наша спільна спадщина і ми повинні опікуватися нею разом. Для збереження цих пам’яток сьогодні потрібні великі зусилля. В радянські часи ця спадщина нищилась цілеспрямовано, однак зараз вона підлягає нищенню часом, тому що в більшості випадках засобів для її оперативного порятунки немає. Це велика справа на яку потрібні великі кошти. Однак ми не повинні допустити, щоб чудові пам’ятки архітектури зникли, тому треба негайно знайти засоби, щоб рятувати, навіть не відновлювати, а саме рятувати те, що залишилося. Ми звісно зацікавлені в тому, щоб співпрацювати, але щоб робити спільні проекти зусилля мають бути обох сторін. Такий фонд міг би безперечно допомогти у цій важливій справі. І діяти потрібно негайно, бо протягом найближчих двох-трьох років, ми можемо втратити десятки чудових пам’яток архітектури та історії. Відтак бажаю авторам проекту успіху. Звісно, треба ще працювати над тим, щоб проект давав якнайкращі результати, однак наголошую, що справа фінансування культури вимагає негайного вирішення», – Генрик Літвін, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні.

Довідка щодо законопроекту
«Про деякі питання соціального та культурного розвитку України»

Метою законопроекту є сприяння розвитку соціокультурної та гуманітарної сфери держави шляхом створення правових передумов для заснування Державного фонду соціокультурного розвитку України, що забезпечуватиме фінансову підтримку громадських та державних проектів у сфері культури та мистецтва, збереження спадщини, освіти та науки, фізичної культури та дитячого спорту, охорони здоров’я, соціального захисту тощо. Прийняття проекту Закону сприятиме розвитку культурної та соціальної інфраструктури регіонів України шляхом підтримки реалізації відповідних прогресивних ініціатив місцевих громад.
Створення Фонду стане важливим кроком до реформування державної політики у сфері культури та соціального захисту громадян. Забезпечення його діяльності дозволить активізувати процес переходу від логіки «розпорядження та утримання» до логіки «сприяння розвитку» культури.
Законопроект пропонує:
чітко визначити суб’єктів соціально шкідливих видів господарської діяльності (азартні ігри, тютюнова та алкогольна індустрії) та законодавчо закріпити необхідність компенсування шкоди від такої діяльності.
принципово відмінний від діючої системи механізм фінансування соціокультурної сфери. Джерелами фінансування передбачено визначити: 1) надходження від грального бізнесу та 2) частини сплаченого до державного бюджету виробниками та імпортерами алкогольних напоїв та тютюнових виробів акцизного податку. Також Фонд може бути отримувачем благодійних внесків, грантів, технічної допомоги та інших коштів, джерела яких відповідають законодавству України.
Кошти спрямовуються виключно під конкретні громадські і державні проекти й ініціативи, які проходитимуть прозору систему аплікування, незалежного експертного відбору та публічного обговорення/звітності. Проектний підхід та зорієнтованість на підтримку низових ініціатив цілком відповідає ідеям децентралізації та субсидіарності, які є наріжним каменем сучасних реформ.

Зауваження та пропозиції приймаються в термін до 5 вересня 2015 року в письмовому та електронному вигляді на адресу:
ДП "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал", вул. Лаврська, 10-12, м. Київ, 01010

Паралельно із роботою над Законопроектом у парламентських комітетах, міністерствах та на Національній раді реформ всі бажаючі можуть надіслати конкретні пропозиції щодо його вдосконалення до середини вересня 2015 року.

E-mail: [email protected]
Контактна особа: Антон Дробович

Ініціатива «Культурний Арсенал» щиро дякують громадянам та організаціям, які долучилися до створення Концепції соціокультурного розвитку України та проекту Закону України «Про Державний фонд соціокультурного розвитку Українита: Посольству Великої Британії в Україні (і особисто Надзвичайному і Повноважному Послу Великої Британії в Україні Саймону Сміту) та Британській Раді в Україні, Олександру Шлапаку та Андрію Пишному, Наталії Яресько та Олені Макєєвій, юридичній компанії «Василь Кисіль та партнери, Дмитру Шимківу за сприяння у підготовці законопроекту, Рагнару Сіілу за сприяння у вивченні естонського досвіду, ТМ «Мультівід» за допомогу у підготовці мультимедійних презентаційних матеріалів, Світовому конгресу українців та Конгресу українців Канади за підтримку ініціативи у діаспорі, Британсько-Українському Товариству за сприяння у вивченні британського досвіду, а також колективу Мистецького арсеналу та численним експертам, які долучилися до створення та обговорення Концепції та Законопроекту на різних етапах.

МАТЕРІАЛИ ДО ОБГОВОРЕННЯ:

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ДЕЯКІ ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ"

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ДЕЯКІ ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ»

ТАБЛИЦЯ 1 (ШЛЯХИ ВТІЛЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ ДО 2020 РОКУ)

ТАБЛИЦЯ 2 (СТРУКТУРА ФОНДУ)

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО БЮДЖЕТНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ"

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО БЮДЖЕТНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ»

МИСТЕЦЬКИЙ АРСЕНАЛ
вул. Лаврська, 12
Тел./факс: +380 44 288 52 25
artarsenal.in.ua
facebook.com/Mystetskyi.Arsenal

ПРЕС-ЦЕНТР МИСТЕЦЬКОГО АРСЕНАЛУ:
[email protected]
Тел.: +380 44 288 52 26