"Кому мешали эти бочки"(продолжение)

Чоловіки, спробуйте приготувати хліб на природній заквасці, і ви усвідомите, що це цілий комплекс вельми складних процесів, скрупульозних, чутливих до рук і освіти. Він потребує поступового, «крок за кроком» дотримання технологічного процесу, не порушуючи санітарні норми. Хліб – не підійде, «впаде», не пропечеться, якщо на якомусь із етапів виробництва порушується технологія. Готування хліба починається не на хлібозаводі, до нього ще треба добре попрацювати багатьом фахівцям хліборобам. Ця праця вимагає від фахівців фізичної сили, освіти, хисту до цієї справи. Потім результат своєї праці потрібно продати, за ціною вищою ніж витрати які поніс хлібороб. Тобто технологією вирощування зерна, і випікання хліба справа хлібороба не закінчується.

Основну роль в виробництві хліба, як товару масового споживання виконує економіка. І не просто економіка, а соціальна економіка. Економіка, яка будується на соціальних відносинах людей в певній державі(соціумі).

В будь якому цивілізованому суспільстві, писав Адм Сміт в кінці XVIII сторіччя, діють всесильні и незворотні об’єктивні природні закони. Для обгрунтування своєї теорії він вводить поняття "непомітної руки" и "чоловіка економічного", що і принесло автору "Багатства націй" світову славу, але в певній мірі затінили і спростило дійсне величний твір. В більшості публікацій трактовка так ваної "непомітної руки" і її співвідношення з "помітною рукою" (то є роль державних мужів в суспільстві) перекручено, і викривлено взагалі. Ще більшого спрощення зазнав "чоловік економіст", до якої вроді зведено все економічне вчення А. Сміта. Але це зовсім не відповідає дійсності. Енциклопедична освіта Сміта дала йому можливість оглянути минуле суспільство з різних боків, а

Чоловіка він розглядає з трьох точок зору - з моральної, суспільної / соціальної / та з чисто економічної. Важливо що «чоловік економічний» (Homo economicus) розглядається Смітом тільки в такій послідовності, і його вчення повинно трактуватись точно, як аксіома. Сміта часто іменували моральним, політичним і соціальним філософом. Він, в силу свого виховання не міг, не передбачав, і не хотів бачити Аю - як об’єктивний економічний закон.

Моральний и соціальний філософ Сміт розглядав Чоловіка з трьох боків. Чоловік, перш за все, є (повинен бути!) Істота морально-етична, духовна, тобто виконує життєві, "природні", Божі правила поведінки. Чоловік є істотою соціальною, тобто живе в соціумі, взаємодіє з ним, повинен підкорятися певним нормам и правилам поведінки в громаді. Чоловік виконує і підкоряється юридичним законам и громадським інститутам, які мають загальну дію в певній державі, традиціям та звичкам, напрацьованим всіма попередніми поколіннями. Останнім боком за переліком Сміта, є характеристика чоловіка як істоти «чисто економічної». Його особиста морально-етична уява про природу людини і його взаємовідносини в суспільстві лягли в основу усієї "класичної системи" капіталізму.

Логіка Сміта проста: головний мотив діяльності чоловіка як істоти "економічної" - користь. Отримати користь «чоловік економічний» може виключно від послуг іншим людям. Він пропонує на ринку товари і послуги виключно своєї особистої праці. Так розвивався суспільний розподіл праці. Люди допомагають один одному і в цьому процесі суспільство отримує розвиток, не зважаючи уваги на те, що кожен з них "егоїст" и переживає лиш за власний зиск.
"Природний" стимул людей – це поліпшення свого матеріального стану. Він на стільки могутній, що як що йому не заважати, то він сам собою приведе до благополучча кожного, через загальне благополучча всіх. Сміт не сприймав «меркантильності», ні що не повинно обмежувати "природну волю" людини - волю продавати и купувати, наймати і бути нанятим, вироблять і споживати.

Чоловік-економіст усвідомлює, що певна економіка однієї галузі відрізняється від іншої, економіка хлібопекарного виробництва має свої певні галузеві особливості, як що ви їх знаєте, то далі пропустіть написане, а хто призабув, то давайте згадаємо абетку економіки: що таке ціна, собівартість, прямі і непрямі витрати в собівартості. Соціально-економічні витрати. Крім того соціальна економіка, в цивілізованих державах регулюється урядом. В Україні теж є державне регулювання ринку хлібобулочних виробів, воно прописано в Українському законодавстві і не потребує додаткового освітлення.

Продовження казки читайте в наступному пості з зображенням Адама Сміта