Магічне право (продовження)

Золота Орда була багатоетнічною державою. Вона складалася з племен і народностей, дуже різних між собою за рівнем суспільно-економічного розвитку з різними традиціями і звичаями. Основу армії складали кочові тюркські племена, кипчаки, кангали, карлуки, найманы и безліч інших. З осілих згадуються булгари, мордва, руські, греки, черкеси, хорезмийці та інші національні меншості. Монголи теж складали меншість держави, а в кінці XIII ст. монголи взагалі тюркизувалися, а мешканці Золотої Орди почали називати себе «татарами».

Держава Золота Орда в цілому – це власність Чингизидів. Для вирішення важливих справ скликався курултай(рада). Курултай – це загальні збори, але не «соплємєнніков», а тільки феодалів на чолі з правителями роду Джучидів(сина Чингизхана). Показово, що у Хана крім представницького органу було ще дві гілки влади: армією, і дипломатичними відносинами відав Беклербек, а на чолі Дивану - центрального органу виконавчої влади стояв, Везир, який керував фінансами і внутрішньою політикою держави. В міста і завойовані улуси(регіони) призначались Даруги, і Баскаки. Основним обов’язком останніх був збір данини і всіляких податків з підпорядкованих їм мешканців міст і улусів. Найважливіші державні посади займали члени сім’ї Хана. Найбільші феодали - Нойони, Бекі, Бахадури – це спадкова військова еліта – тумени, тисячники, сотники. Золота Орда, це влада спадкоємців Чингизхана над кочовими племенами, та осілими національними меншинами на завойованих Чингизидами землях Азії перетасованих між собою. Хан поділив всю Орду на два улуси, один сина Джучи, другий онука Бату. Улуси ділились на уділи. Право на правління уділами отримували при народженні члени сім’ї Чингизхана. Траплялись випадки, коли за віддану службу хану, уділи отримували представники інших родів кочовиків. Таким чином структура управління Золотої Орди трималася на традиційних для Азії родоплемінних стосунках феодалів-кочовиків.

Азійські племена, об’єднані Чингизидами в Золоту орду, в 1237 р. пішли збирати нові землі Східної Європи. Очолив похід онук Чингізхана, славний син свого народу і традицій Конфуціанства Батий (Бату). На шляху до Європи, Чингизиди вирієм пронеслись через Рязанське та Володимирське князівства, а у березні 1238 р. у битві на р. Сіті розгромили великого князя Юрія Всеволодовича. Після п'ятиденної облоги була спалена Москва, а потім Ростов, Углич, Ярославль, Твер, Торжок, Кострома. У грудні 1240 р. Бату захопив Київ. З падінням Києва, на землях Русі, що з XIII ст. потрапили у залежність від Золотої Орди, змінилась структура управління князівств. Місцеві князі, які раніше самостійно керували князівствами тепер одержували від Хана Золотої Орли ярлики — грамоти, які давали право на управління та збирання щорічної данини з улусів, колись власних земель. На перших порах Золота Орда була складовою централізованої монгольської держави і підпорядковувалась великим монгольським ханам. Але до 1260 р. Монгольська імперія розвалилась на незалежні улуси. Золота Орда за Берке-хана (1256—1266 гг.) стала незалежною державою з власною монетою.

Вся історія Золотої Орди насичена родовими розборками, нескінченними війнами с руськими князями, Хулагуідами Ірану в Закавказзі, правителями Ак Орды и Хорезма. Найбільшої могутності Золота Орда досягла у I половині XIV ст., при Узбек-хані (1312—1342 рр.). Тоді, коли Західна Європа, на засадах Магдебурзького права переходила на самоврядування міст, на північному сході Київської Русі провідну роль почало відігравати Московське князівство. Особливо його значення зросло з 1325 p. Тоді одним із Баскаків Золотої Орди, Узбек-Хан призначив Московського князя Івана Калиту (1325—1340). Курултаїв більше не скликали, влада в улусі стала одноосібною централізованою.

З другої половини XIV в Золоту Орду почали послаблювати відцентрові тенденції. С 1357 р. по 1380 р. на троні змінилось два с половиною десятка ханів. В 1380 р. фактичний правитель Золотої Орди хан Мамай був розчавлений на Куликовому полі руськими військами під проводом Дмитра Донского. Джучи Тохтамиш-хан, скориставшись поразкою Мамая, захопив владу в Золотій Орді. Намагаючись військовими перемогами зберегти владу, він в 1382 р. спалив Москву, здійснив ряд походів в Мавераннахр и Закавказзя. Опозиційний Тамерлан, який не належав до сім’ї Чингизхана постійно спустошував улуси Тохтамиш-Хана, і в решті решт влада Золотої Орди була розпорошена. В середині XV ст. в різних улусах утвердились свої хани, і Золота Орда перестала існувати. Найбільшим улусом стала Велика Орда, яка розташувалась між Волгою та Дніпром. Пізніше утворилися Ногайска Орда, Сибірське, Казанске, Крымске та Астраханске ханства.

Не став виключенням і Московський улус. Вічового устрою в Московському князівстві, ніколи не було. Іван ІV Грозний, скориставшись розбратом в Золотій Орді захопив владу в Москві, знищив зародки руської демократії в Новгороді та Пскові, були розпущені віче, а його членів - репресовано. Заборонив вибори і всі набуті права самоврядування міщан. Починаючи з Івана Грозного князі почали називати себе царями. Московська держава формувалася під впливом традицій Золотої Орди. Необмежена великокнязівська влада укріплювалася завдяки обмеженням підданих, ліквідації свобод і прав усіх станів. Всі стани, у тому числі найбільші землевласники — бояри, вважалися рабами - «государевими холопами».

Московські государі з легкістю і жорстоко розпоряджалися життям і майном усіх своїх підданих. Московською політичною елітою правив дикий страх.
Відкриття Америки, приплив золота у Європу, дали поштовх розвитку товарно-грошовим відносинам, мануфактурне виробництво збільшило попит на сировину яка знаходилась переважно в Азії. Багато міщан-підприємців мешканців західної Європи прямували на схід. Шукали порятунку від гноблення арати-найманці з Золотої Орди. На сучасних південно-східних землях України лежали величезні незаселені та неосвоєні степові простори середньої та нижньої течії Дніпра. Тут не було ні панів, ні кріпацтва, ніякої державної влади. Через постійну загрозу нападів татар, яких підтримувала Османська Імперія, втікачі йшли в ці краї, не поодинці, а ватагами (бригадами). Ватаги очолювали отамани. Вони розселялися у збудованих ними хуторах та слободах, містах Чигирині, Каневі, Черкасах, Корсуні тощо. Таких переселенців називали Козаками.

Про козаків читайте в наступному пості Магічного права, з зображеням: Козаки пишуть листа турецькому султану.