Зміни до Закону ФРН про вигнанців

Зміни до Закону ФРН про вигнанців
Стосовно нащадків пізніх переселенців і
тих, кому відмовили у прийомі до ФРН

Тринадцятого червня 2013 бундестаг вніс зміни до Закону про вигнанців (Bundesvertriebenengesetz - BVFG), які докорінно змінюють існуючі правила прийому переселенців. Завдяки цим змінам у багатьох з'явиться шанс відновити справедливість.
Тепер стає можливим возз'єднання батьків із дорослими дітьми, які залишились у країнах колишнього СРСР. У осіб які підпадають під 7-го та 8-го параграфа Закону з'явиться реальний шанс отримати пенсію за стаж, зароблений у колишньому СРСР. А всі, кому відмовили в прийомі до Німеччини, зможуть знову подати документи.
Це насправді історичне рішення, яке стосується мільйонів людей. Адже, протягом останніх років умови прийому колишніх радянських німців до Німеччини тільки ставали жорсткішими.
Як було раніше
60 років – з 5 червня 1953 року – у ФРН існує BVFG. Його було прийнято для урегулювання комплексу проблем, що виникали у німців, які стали вигнанцями із рідних місць на території Східної Європи та СРСР або, які не бажають жити в НДР. У той час таких людей, які вже не знаходились у ФРН або тих, які хотіли сюди перебратись, було не менше 12 мільйонів. Конституція, прийнята в 1949 році, давала їм право переїхати до ФРН.
Як урізали пенсію
Закон про пенсії за час роботи до переїзду до Німеччини, навпаки, поступово втрачав своє значення для колишніх радянських німців. У 1990 році їх пенсія за роботу в СРСР стала на 30% менша, ніж пенсія за той же стаж роботи у Німеччині. З 1993 року "іноземний" стаж зараховується тільки "пізнім переселенцям" (тобто тим, хто відповідає вимогам § 4 Закону про подолання наслідків війни від 21 грудня 1992 року). Їх німецькі дружини/чоловіки і нащадки втратили право на таку пенсію. З 1996 року і пізнім переселенцям вона стала нараховуватись лише в розмірі 60%.
Обмеження потоку
На початку 90-х були введені жорсткі обмеження на приток переселенців (220 тисяч на рік) та декілька додаткових законів. Наприклад, закон про регулювання розміщення обмежував свободу вибору місця проживання для тих, хто отримував допомогу від держави.
У 1992-му році закон про вигнанців та біженців (BVFG) отримав нову редакцію. Поняття "вигнанці" та "біженці" до колишніх радянських німців більше не мали відношення. Для тих, хто в'їджави після 1992 року, міг довести своє німецьке коріння и відповідав цілому ряду умов, вводився статус "пізній переселенець" (§4 BVFG). Вони визнаються німцями у змісті статті 116 Конституції ФРН, отримують німецьке громадянство, їм частково зараховується час роботи до переїзду.
Етнічні німці, які не підтвердили німецької ідентичності, німецькі дружини/чоловіки пізніх переселенців та їх нащадки отримують громадянство (за відповідності певним умовам), але "іноземний" стаж їм не зараховується.
Діти, які народились після 1 січня 1993 року, вважаються вже не переселенцями, а нащадками батьків німецького походження, через що вони позбуваються пільг, які вони мали б за BVFG у редакції 1953 року. Урізали пільги дітям, які народились до 1993 року.
Тим не менш, приплив переселенців із СНД та країн Балтії не скоротився. І труднощів не стало менше. Через слабке знання німецької мови у прибулих виникали інтеграційні проблеми. Тому з 1996 року претендент на статус пізнього переселенця має здавати тест на знання німецької мови. До того ж, згідно рішення Федерального адміністративного суду, німецька мова має бути набута в сім'ї (а не в університеті чи на курсах). Після цього приток німців із країн колишнього СРСР скоротився і навантаження на бюджет зменшилось. Але почастішали трагедії "розбитих сімей". Так пояснили фракція CDU причини, які спонукали її пом’якшити вимоги BVFG.
Можна сформулювати шість основних змін до BVFG:
Якщо в паспорті була не та національність
1. Всі, хто коли-небудь отримували відмову про прийом до ФРН, можуть подати документи повторно (Wiederaufnahmenträge).

Багатьом відмовили в прийомі до Німеччини з тої причини, що у їхньому внутрішньому паспорті була зазначена німецька національність (наприклад, батька). Відтепер це не є перешкодою для визнання заявника пізнім переселенцем.
Довести свою національну приналежність тепер можна і по іншому. Для цього достатньо знання німецької мови, або отриманого в сім'ї, або набутого у відповідності до загальноєвропейського рівня B1.
Це рівень знання німецької мови, при якому людина розуміє загальний зміст, якщо говорять стандартною мовою і мова йде про знайомі теми – робота, школа, дозвілля і т.п. Може орієнтуватись у більшості ситуацій, які виникають під час перебування в Німеччині. Спроможна просто і зв'язано говорити на знайомі теми та теми, які цікавлять. Може розказати про події та про пережите, про свої мрії, надії, цілі та плани, а також обґрунтувати свої погляди.
Такі знання німецької мови можуть бути набуті в рамках вивчення її в школі, на мовних курсах, в університеті чи іншим шляхом. Передача цих знань в сім'ї не є обов’язковою. Таким чином, всі ті заявники, які отримали відмову через відсутність признання до німецької етнічної групи (Bekenntnis zum deutschen Volkstum), отримують можливість подати повторне клопотання і стати пізніми переселенцями.
Шанс власникам §7 та 8
2. Власники §7 та 8 BVFG, які живуть в Німеччині, будуть мати можливість отримати статус пізніх переселенців і, таким чином, право на Fremdrente, тобто на пенсію за трудовий стаж, зароблений в колишньому СРСР.
"Розбиті сім'ї"
3. Діти переселенців, які і після набуття чинності дев'ятого закону про зміни (9. BVFG-Änderungsgesetz) не можуть бути заднім числом включені до документів про прийом (Aufnahmebescheid), отримують можливість подати клопотання про прийом (Aufnahmeantrag), а якщо це вже було зроблено, подати його повторно.
4. Всі пізні переселенці мають право клопотати про включення до Aufnahmebescheid своїх дітей та онуків без додаткових умов. Для того, щоб внести дітей та онуків в документи про прийом заднім числом, тепер не обов’язкова наявність особливо важких обставин (Härte).
5. Ті, кому було відмовлено у прийому, оскільки вони не змогли довести, що набули знання німецької мови в сім'ї, тепер можуть подати Wiederaufnahmenträge, тобто подати документи повторно.
Поки двері відкриті
Кількість пізніх переселенців, їх дружин/чоловіків та нащадків, яких приймає Німеччина обмежена 100.000 на рік (§27 Abs. 4 BVFG зберігається в силі). Якщо припустити, що зараз можливість подати повторні клопотання про прийом дана "всього" мільйону людей, то це означає, що останній із тих, хто подасть отримає Aufnahmebescheid через десять років. Не виключено, що члени бундестагу не уявляють собі, наскільки велика кількість людей, які скористаються новими можливостями. Тому в майбутньому можуть бути прийняті нові зміни до закону про вигнанців, які зроблять умови прийому більш жорсткими. І тоді, всі клопотання, за якими ще не було винесене рішення, розглянуть відповідно до нових (більш жорстких) положень.
Як правило, Bundesverwaltungsamt приймає рішення в порядку надходження клопотань, з урахуванням критерії Entscheidungsreife (тобто з урахуванням того, що є всі передумови – зокрема, знання німецької мови на рівні В1). Тому правильно сформульовані клопотання, які містять підтвердження всіх необхідних передумов, мають більше шансів на успіх.
6. Якщо заявникам на прийом до Німеччини було відмовлено на основі §5 BVFG, їм також варто перевірити чи можна подати заяву (Wiederaufgreifensantrag) знову. Справа в тому, що нерідко до перевірки наявності положення § 5 не доходило, оскільки клопотання було відхилене з інших причин.
Закон ще не підписаний президентом Німеччини, але це відбудеться найближчим часом, і готувати документи і подавати заяви можна і потрібно уже зараз.

Лаврентій Кіщук (Laurenti Kiszczuk), Берлін і Кюнцельзау, Адвокат

Віктор Коваленко, Київ, Адвокат [email protected]