Більший пазл

Багато говорилося про зв’язки, залежність, інтереси. Про непривабливість корумпованої України в очах німців, як і про їхнє небажання встрягати у будь-що непевне “на Сході”. І навіть про слабкість Німеччини як геополітичного гравця. Але існує одна глибока спільність Московії і Німеччини, один глибокий історичний корінь, який живить обидва державні утворення і пояснює їхню близькість.

Таласократія чи телурократія?

Людство виробило два способи розвитку і типи цивілізації.
Спосіб 1. Таласократія від грецького θάλασσα (“таласса”— море) та κρατία (“кратіа”) — влада: цивілізація розвивається та існує за рахунок морських шляхів контролю і комунікацій.
Спосіб 2. Телурократія. Від лат. tellūris — суходол: основою розвитку є контроль території і “життєвого простору”.

Існує безліч варіантів, різновидів, проявів та комбінації. Деякі цивілізації у глибині суходолу набували певних таласократичних рис, коли торгові шляхи ставали стрижнем їхнього розвитку. Це відбулося з історичною Руссю на шляху “з варяг у греки”, і з деякими цивілізаціями в Азії на Великому шовковому шляху. Йдеться не лише про торгівлю, а про сам феномен комунікації як такий: взаємодію культур, дифузію нововведень, впливи, запозичення і напрямки розвитку.

Те ж саме стосується і деяких таласократичних цивілізацій, які на певному етапі свого розвитку починали заглюблюватися у простори континентального суходолу і набували телурократичних рис - загалом, саме так і колонізувалися континенти.

Таласократична модель - це домінанта розвитку. Телурократична - домінанта контролю. Відповідно, вони формують різні типи свідомості, устрою, державного управління, впливають на культуру і т.ін.

Англо-саксонський світ - у своїй основі таласократичний. Саме тому він - піонер комунікації і творець мережі розповсюдження інновацій останніх століть. Також таласократичним є романо-католицький світ, хоча його розвиток був трохи пригальмував в останні віки, головним чином через небезпечні ігри в телурократію (наприклад, нескінченні війни з протестантами і та ж конкіста), але у наш час положення потроху виправляється.

Французька модель - гібридна, з усіма недоліками і перевагами гібридних моделей, а її споконвічні змагання з англо-саксонською моделлю так і не принесли бажаного успіху - навіть геній Наполеона не допоміг. Цікавим є і тюркський досвід - у своїй основі телурократичний з купою невдалих спроб гібридизації, але все одно тюркський світ прокладає свій шлях. Китай - теж телурократичний, але його своєчасна та загалом успішна гібридизація зробила його світовим гравцем вищого рівня.

Гібридизація не завжди вдається. Наприклад, грецька таласократія античності зазнала невдачі тоді, коли зусиллями Олександра Македонського спробувала перетворитися на азійську телурократію. Та ж участь спіткала і Рим. Телурократія веде до деспотизму і створює імперії, які консервують відсталість і генерують війни.

Схоже, у термінах прогресу, телурократія у чистому вигляді завжди гальмує.

Германський світ - телурократичний. Тут ніде дітися, така вже воля мапи. Саме тому германці завжди наздоганяли - і тоді, коли ще тільки з’явилися на історичній арені в добу античності, і коли трохи запізнилися до розподілу колоніальних володінь у ХІХ ст. Слід відзначити, що певні таласократичні риси германський світ все ж таки мав - це ганзейський союз і магдебурзьке право, але загалом домінувала телурокартична модель.

Свого найрельєфнішого виразу вона досягла у пруській доктрині: Drang nach Osten, необхідності територіальної експансії тa війни за “життєвий простір” (lebensraum) для німецької нації. І хоча відомо, чим це все закінчилося, базовий тип свідомості змінити навіть складніше, ніж було перемогти Німеччину у двох світових війнах, а потім об’єднати ФРН та НДР. Німецька свідомість - телурократична, і ще буде залишатися такою дуже довгий час.

Історично, найбільше у світі телурократичне державне утворення світу - Золота Орда, яка свого часу перемогла всі цивілізації торгових шляхів, до яких змогла дістатися. Контроль території (головним чином, пасовищ) - в Орді був важливіший за контроль комунікацій.

Телурократія перетворює військо на державу, а державу - на військо. Власне, слово “орда” тюркською і значить - “військо”.

Так само у наш час живуть і мислять московити - теж типові телурократи в усі віки існування Московії як державного утворення (“государство должно расширяться”). Тільки замість пасовищ - тепер нафтові і газові родовища на території колись завойованих народів. Так само як і німецькі телурократи, московити зациклені на контролі певних територій, на клаптиках мапи, які можна розфарбувати у певний колір на власний розсуд. Московити завжди були такі і завжди такі будуть - якщо тільки не буде здійснено щодо них якоїсь більш-менш вдалої гібридизації, що загалом зараз дуже складно собі уявити.

Тому “нормандські формати” за участі Німеччини і Франції для України загалом безперспективні. Німецький, і у меншому ступені французький виборець, завжди може зрозуміти і прийняти телурократичну логіку московита, визнати справедливими його геополітичні претензії на “сфери впливу” і врешті решт проголосувати за політиків, які проводитимуть “лінію на порозуміння” з Москвою. Очевидно, що це буде лінія поступок Москві за рахунок України.

Німець-телурократ завжди зрозуміє московита-телурократа. У базових термінах і категоріях взаємодії з мапою світу вони мислять однаково, і спільний гешефтмахер їм легко знайти - при всій відмінності цих двох націй. Англо-сакси ж, на відміну від германців, ніколи не знайдуть із московитами спільного "системоутворюючого гешефту". Англосаксонська цивілізація - таласократична, розвивається комунікаціями і зв'язками. Московія - телурократична анти-цивілізація, здатна лише на територіальну експансію. Це просто різні світи. Тому природним союзником України є англосаксонський світ і країни Східної Європи, які на власному досвіді зрозуміли, що значить “государство должно расширяться” і які загрози несе світові подібна телурократична маячня.

Якщо зколупати з України оту пост-радянську коросту, що й досі її вкриває, можна роздивитися, що Україна - гібридна модель, таласо- і телурократична водночас. Україна - і “від Сяну до Дону”, і “з варяг у греки”, і міст “Європа-Азія”, і частина потенційно грандіозного східноєвропейського цивілізаційного проекту “від моря до моря”. Але це поки що лише потенціал, який можна реалізувати лише якщо усвідомити, хто ми є і яка наша роль у світі.

А тоді вже буде не так важливо, допомагає нам НІмеччина, чи ні.

На фото: німецький піхотний шолом М18, 1918 р. (сайт catawiki.com)