6
+1

Третя світова. Третя?

Спробуємо навести лад в питаннях про світову війну
44bf2aae-ffe7-4408-b1aa-39816b6f4650_original
02.12. 2015 Олег Базилевич опублікував на нашому сайті статтю, яку ми сьогодні знову публікуємо без змін - її тези і висновки так само актуальні, і стали ще більше очевидними.

За матеріалами цієї статті було знято великий документальний фільм

Про третю світову почали говорити невдовзі після того, як завершилася друга. І досі говорять, хоча світ і загрози в ньому докорінно змінилися з часів Холодної війни. Думки висловлюються діаметрально протилежні – чи її ніколи взагалі не буде, чи вона вже йде. Гібридна чи інформаційна, холодна чи гаряча, за ресурси або за геоекономічну домінацію в світі. Через тіньовий «світовий уряд», чи через необхідність якось погамувати Росію. Хіба що глобальне вторгнення ворожої до нас іншопланетної цивілізації не розглядається експертами серйозно, але всі інші можливі сценарії планетарної війни вже рознесені Інтенетом по всьому світі, як, бува, запах підгорілого м’яса по кухні.

Чи буде вона третьою? Може, щось в нас не так з нумерацією? Ми використовуємо термін «світова війна» лише для двох останніх глобальних військових конфліктів ХХ століття. Але в історії було багато прикладів того, як війна ставала світовою, або майже світовою, відповідно до умов даного конкретного історичного часу. Поступово складалася з дрібних сутичок, розтягувалась на віки, робила великі і малі паузи, і в підсумку мала колосальні історичні і цивілізаційні наслідки.

Війна Перської держави Ахеменідів проти Греції – війна багатьох народів в масштабах майже всього Старого Світу, всієї античної Ойкумени. Вона тривала більше 150 років, почалася битвою при Марафоні, завершилася аж походами Олександра Македонського, і мала колосальні цивілізаційні наслідки. Це – перша світова війна античності, яка, власне, і створила відомий нам елліністичний світ.

Друга світова війна античності – «велике переселення народів». Мотор війни – гунська навала, яка зрушила з місця проживання незліченну кількість народів Євразійської Ойкумени. На цей раз втягненим у війну виявився також і Китай. Війна тривала близько двохсот років, почали гуни, а потім вже воювали всі з усіма. Цивілізаційний наслідок – кінець античності і початок середньовіччя.

Третя світова війна – війна, рушійною силою якої стала експансія Арабського халіфату. Вона тривала на теренах Азії, Африки та Європи близько ста років, а потім, з перервами – близько шести століть аж до закінчення останніх хрестових походів. Її результатом стало утворення нової світової геополітичної реальності – Дар-уль-Ісламу, який і сьогодні відіграє важливу роль у сучасному світі – в економіці, політиці, культурі і релігії. Цю війну можна вважати незавершеною – з огляду на постійну напругу, конфлікти на Близькому Сході, кризу з біженцями та глобальну загрозу тероризму.

Отже, вже маємо три справжніх світових війни – відповідно до умов тих часів.

Експансія монголів сама по собі не стала конфліктом світового масштабу. Ординські війни – унікальний євразійський феномен, який практично не торкнувся Західної Європи та Африки. Але насправді це одна, Велика Ординська війна, розпочата Чингізханом в першій чверті ХIIІ сторіччі, яка фактично не завершена і досі. Продовжена московськими князями ще в XV столітті у вигляді війни за ординський спадок, тепер, вже наш час, вона триває на Донбасі, на Кавказі, в Молдові і в Криму. Чи набуде вона планетарних масштабів – покаже час, але тенденції її глобалізації, особливо у сірійському контексті, не можна ігнорувати. І справді, Велика Ординська війна вже пару разів переростала свої і без того чималенькі євразійські масштаби, але про це трохи згодом.

Спочатку згадаємо про Велику Османську війну, яка фактично розпочалася в ХІІІ столітті як турецька експансія в Малій Азії, але згодом охопила великі території Європи, Азії і Африки. Ця війна тривала з перервами близько восьми століть, аж до 20-х років ХХ століття – до останнього прямого військового греко-турецького зіткнення. Або до захоплення турками частини Кіпру. Тобто, конфлікти, що живляться отим величезним гармидером, який колись влаштували були у світі османи, і сьогодні далекі від остаточного вирішення. Тут і Балкани, і Сірія… Отже, підсумки Великої османської війни ще остаточно не підбиті. Але вони, безсумнівно, мають глобальний характер і вплив. Чи можна вважати Велику Османську війну ще одною світовою? Це дискусійне питання, однозначної відповіді нема, але, скоріше за все, так. Отже, це вже четверта світова, яка вже давно розпалася на якісь локальні осередки напруги, але і досі жевріє, і кінця-краю не видно.

Тепер до європейських справ. В Європі воювали завжди. Але була одна Велика Європейська війна, що розпочалася у ХVII столітті як недоброї пам’яті Тридцятирічна. Вперше у війні взяли участь практично всі європейські країни і народи. Її полум’я згасало і розгоралося знов, вже після підписання чергових мирних угод, і знову за перегляд попередніх, проміжних результатів протистояння. І так більше трьохсот років – у вигляді всіх малих і великих європейських воєн XVIII-XX століття. Велика Європейська два рази ставала світовою, що відомо нам як Перша і Друга Світові війни, Але фактично це все та сама Велика Європейська війна, завершена лише в 1945 році. Тут знов повернемось до Великої Ординської війни і зазначимо – Велика Європейська обидва рази ставала світовою тільки тоді, коли накладалася на Велику Ординську. Кумулятивний ефект цих двох довготривалих війн створив дві найбільш масштабні катастрофи людства.

Отже, світові війни, відомі нам як Перша і Друга, насправді може розглядатися і як одна велика кумулятивна війна, створена двома довготривалими континентально-материковими війнами. Трагедія України, як і багатьох інших країн Східної Європи – опинитися на театрі трьох великих війн: Великої Ординської, Великої Османської та Великої Європейської.

А ще є Велика Колоніальна Війна: яка розпочалася після відкриття Америки Колумбом як війна більш розвинених країн проти менш розвинених. Вона століттями йшла в обох Америках, в Африці, в Азії та в Океанії, періодично накладаючись на Велику Європейську та інші великі війни Старого Світу. Вона теж ще не закінчена, і сьогодні періодично спалахуючи «вторинними» конфліктами між постколоніальними країнами так званого «третього світу». І ця, більш ніж п’ятисотрічна війна – теж, поза всяким сумнівом, світова. Вона створила політичну і економічну карту більшої частини сучасного світу.

Неможливо обійти увагою ще одну глобальну, світову війну – Холодну, яка тривала в післявоєнні десятиліття, і яку оголосили завершено. Оголосили, скоріш за все, трохи передчасно. Ну, поквапилися, з ким не буває.

Отже, маємо:
Першу та Другу світові війни античного світу – «греко-перську» та «переселення народів». Обидві, на щастя, закінчені.
Третю світову – умовно кажучи, Арабську. Жевріє і досі у вигляді напруги на Близькому Сході.
Четверту світову – Османську. Теж незавершену. Театрами дій частково перетинається з Арабською.
П’яту світову – Колоніальну. Незавершену. Серед потенційно найбільш небезпечних простистоянь – мабуть, індо-пакістанське.
Також маємо шосту і сьому світові війни – «кумулятвні» війни в результаті накладання континентальних і материкових війн – Великої Європейської та Великої Ординської. Завершені в 1945 р.
Маємо і сьому світову війну – Холодну.

Що далі? Восьма буде?

На планеті сьогодні існує багато регіональних протистоянь, вкорінених в Арабській, Османській і Колоніальній світових війнах. Але головне, що досі незакінченою є Велика Ординська війна – можливо, найбільша загроза світові. Саме її незавершеність тепер знов «перезапускає» Холодну війну і створює велику напругу у Східній Європі. Крім того, вона почала взаємодіяти з деякими залишковими та застарілими конфліктами Великої Арабської та Великої Османської війн, що теж є дуже небезпечним.

Чи існує можливість виникнення ще якоїсь нової, вже восьмої світової війни? Чи не буде вона лише новою «кумулятивною» війною, результатом накладання одна на одну цих всіх невирішених, незакінчених війн? Або, можливо, вона прийде як якийсь принципово новий планетарний конфлікт між глобальними геополітичними і гео-економічними гравцями?

Коли говорять, що нова світова війна буде гібридною, інформаційною або ще якоюсь, зосереджуються на формах війни, а не на її змісті. Інформаційна війна не є винаходом сучасності. Вона відома ще з древніх часів. Так, спартанці під час Пелопонеської війни розповідали всяку образливу небувальщину про афінян, а ті, в свою чергу, оббріхували спартанців. Подібне відбувалось у всіх війнах, всі віки, аж до нашого часу. Змінюється інформаційний простір, інформаційні потоки незрівнянно зросли, Інтернет став ще одним театром бойових дій, але принципово нічого не змінилося. Конфліктуючі сторони продовжують оббріхувати один одного. Бо людям так простіше ненавидіти і вбивати.

«Гібридність» сучасної війни вже зрозуміла всім. Але це теж ознака за формою, а не за змістом. Зміст війни не міняється, яку б форму вона не мала. Чи з’являться в найближчому майбутньому якісь нові, небачені форми війни?

А може, ми забагато думаємо про те, яка вона, війна? Може, краще думати, що вона таке, звідки вона і чому вона? Може, нам треба повернутись до тих незавершених війн минулого, щоби зрозуміти – от там її коріння, звідти вона росте. Ось тут накладаються один на одного незавершені глобальні конфлікти, і тут «кумулятивно» утворюються нові глобальні загрози. А тут їх страшні плоди – вогнепальні, терористичні, сепаратистські, інформаційні, гібридні, ракетно-космічні, екологічні, ресурсні та інші, яких безліч. А ось і нові лякаючи можливості – війна всіх проти всіх, коли всі гілки на цьому страшному «дереві війни» почнуть раптом плодоносити. Може, це і буде нова світова війна – «кумулятивна»?

Є єдиний спосіб унеможливити нову світову війну – знищити її глибоке історичне коріння. Так може утворитися нова геополітична і геоекономічна реальність. Наприклад, коли завершилися греко-перські війни, утворився елліністичний світ. Друга світова війна часів пізньої античності утворила європейське середньовіччя. А завершення Великої Європейської війни в 1945 році подарувало світові євроатлантичну спільноту. Можна скільки завгодно висловлювати невдоволення цією спільнотою, але беззаперечним є, що всередині її війни вже ніколи не буде. Мабуть.

Безпека людства неможлива без завершення Великої Ординської війни. Треба вже якось позбутися цього анахронізму. При чому простої поразки Росії буде недостатньо. Треба буде утворити нову спільноту, такий собі новий світовий set-up, щоби нікому і в голову навіть не прийшло раптом стати «глобальним ігроком», знов почати «собірать землі», «защіщать соотєчествєнников за рубєжом», і боронь Боже, «вставать с колєн». Тільки не це.


Комментарии

Комментариев пока нет

Только зарегистрированные пользователи могут отправлять комментарии

наши постоянные авторы

самые активные дискуссии

Тема: Олег Базилевич: Обыкновенный фашизм
Всего реплик: 70
Всего участников: 13
Олег Базилевич, Тамара Ярошовец, Константин Дмитриев
Всего реплик: 63
Всего участников: 9
Олег Базилевич, Константин Дмитриев, admin ronin
Тема: Олег Базилевич: Как нам обустроить Россию?
Всего реплик: 58
Всего участников: 13
Олег Базилевич, Максим Пестун, Константин Дмитриев

события

июня 2024
ПнВтСрЧтПтСбВс
272829303112
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930