Факап не пройде

Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України на своїй фейсбук-сторінці опублікував матеріали мережевої спільноти «СЛОВОТВІР» (Slovotvir), яка позиціонується як “майданчик для пошуку, обговорення та відбору влучних відповідників до іншомовних слів.”

Щодо того, наскільки деякі з таких “відповідників” (скоріше, замінників, чи навіть ерзаців) є влучними, можна легко зробити висновок, якщо подивитися на запропоновані нововведення.

Є певна логіка у тому, щоби відшукувати власномовні замінники іншомовним запозиченням. Цю нелегку роботу свого часу змушені були зробити чехи, коли витягали свою мову з історично глибокого виключно “сільського” вжитку і знаходили, або скоріше вигадували, чеські відповідники - звідси “vstupenka do divadla” замість “квитка до театру” і безліч інших подібних речей, особливо у технічній чеській. Можливо, чехи тоді трохи перестаралися, хоча вони так не вважають - що, власне, у таких питаннях найважливіше.

Українська мова теж потребує захисту і очищення від запозичень. Особливо шкодять “москвизми”, які тягнуть українську мову до суржику, а українця - до малороса. Також мало користі від використання іншомовних слів там, де можна без них обійтися. Але треба знати міру - адже варто ближче ознайомитися з матеріалами “Словотвору”, щоби зрозуміти, що міри там немає. Хоча окремі пропозиції можна прийняти до обговорення у суспільстві. Але не можна перетворювати “феєрверк альтернативних шедеврів” на “вогнеграй іншинних дивотворів”, бо то вже трохи занадто.

Мабуть, треба боротися з коворкінгами, дедлайнами, лонгірідами і мастхевами, бо через цих потвор настає вже повний факап. А от меню краще залишити у спокої і не перетворювати його на “стравопис”, бо так і апетит можна зіпсувати.

Взагалі більшість пропозицій щодо пошуку “відповідників” чомусь нагадує старий вислів про собаку, якому нічого робити, і він собі я*ця лиже. Зрозуміло, в людей карантин і все таке, але можна чимось більш корисним зайнятись, або хоча б зосередитися на нагальних мовних проблемах і не вигадувати бозна що.